Сьогодні
відлітають у життя
Маленькі пташенята з нашого подвір’я,
Ми кажемо: ніколи в забуття
Не кануть школа, вчителі, повірте.
Маленькі пташенята з нашого подвір’я,
Ми кажемо: ніколи в забуття
Не кануть школа, вчителі, повірте.
Є вищий
смисл у тім, що після нас
Задзвонить школярами знову школа
І для малих почнеться перший клас,
В який ми не повернимось ніколи.
Прощаємось… А в душах бережемо
Усіх, кому для нас не шкода серця,
З легким і незабутнвм вантажем
Ми відлітаєм. Школо, ти не сердся.
Директор: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в нас найурочистіше та найвеличніше свято – ми проводжаємо в життєву дорогу наших одинадцятикласників – випускників 2012 року.
Завуч: Добридень, шановні батьки, гості нашого свята! Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця і знань вклали в кожного з своїх випускників. Залишилися позаду і казковий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але боляче лишати рідні місця, де пролетіло 11 трепетних неповторних літ.
Завуч по виховній роботі: Добрий день усім, хто доклав зусиль, щоб із країни під назвою «Школа» вилетіли в доросле життя наші випускники. Вчителі передали свої знання випускникам , намагалися допомогти знайти їм своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. Щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.
Ведуча: В шкільній оселі свят завжди багато,
Задзвонить школярами знову школа
І для малих почнеться перший клас,
В який ми не повернимось ніколи.
Прощаємось… А в душах бережемо
Усіх, кому для нас не шкода серця,
З легким і незабутнвм вантажем
Ми відлітаєм. Школо, ти не сердся.
Директор: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в нас найурочистіше та найвеличніше свято – ми проводжаємо в життєву дорогу наших одинадцятикласників – випускників 2012 року.
Завуч: Добридень, шановні батьки, гості нашого свята! Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця і знань вклали в кожного з своїх випускників. Залишилися позаду і казковий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але боляче лишати рідні місця, де пролетіло 11 трепетних неповторних літ.
Завуч по виховній роботі: Добрий день усім, хто доклав зусиль, щоб із країни під назвою «Школа» вилетіли в доросле життя наші випускники. Вчителі передали свої знання випускникам , намагалися допомогти знайти їм своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. Щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.
Ведуча: В шкільній оселі свят завжди багато,
Де музика лунає, чути спів,
Але у нас сьогодні надзвичайне свято –
Ми проводжаємо своїх випускників!
Ведучий: Тепер, належить їм майбутнє України
І їм долати сходинки життя.
Вони – надія наша, наша зміна,
Вони – це наше світле майбуття!
Ведуча: Для них останній дзвоник продзвенів завзято,
Державна атестація здана.
Випускників запрошуєм на свято
Хай пролунають їхні імена.
Ведучий: До нашого гурту ми запрошуємо тих випускників, які:
• Народилися у травні
• Захоплюються спортом
• Дикламують і співають
• Жодного разу не скористалися шпорами
• Були на всіх шкільних суботниках
• Хоч раз списували контрольну чи практичну
• Ніколи не тікали з уроків
• А головне – люблять свою школу!
Завуч: Зустрічайте випускників разом з їхнім класним керівником.
( випускники заходять парами з класним керівником під музику, директор оголошує всіх по іменах, прізвищах, по-батькові)
Директор: Вітаємо…(Оголошуються всі випускники по іменах і прізвищах)
Ведуча: Ми запрошуємо на випускний вечір людей, які з дня в день віддавали 11 років свої знання,вміння нашим випускникам, які не шкодували часу і сил, щоб винуватці цього свята стали справжніми людьми.
Але у нас сьогодні надзвичайне свято –
Ми проводжаємо своїх випускників!
Ведучий: Тепер, належить їм майбутнє України
І їм долати сходинки життя.
Вони – надія наша, наша зміна,
Вони – це наше світле майбуття!
Ведуча: Для них останній дзвоник продзвенів завзято,
Державна атестація здана.
Випускників запрошуєм на свято
Хай пролунають їхні імена.
Ведучий: До нашого гурту ми запрошуємо тих випускників, які:
• Народилися у травні
• Захоплюються спортом
• Дикламують і співають
• Жодного разу не скористалися шпорами
• Були на всіх шкільних суботниках
• Хоч раз списували контрольну чи практичну
• Ніколи не тікали з уроків
• А головне – люблять свою школу!
Завуч: Зустрічайте випускників разом з їхнім класним керівником.
( випускники заходять парами з класним керівником під музику, директор оголошує всіх по іменах, прізвищах, по-батькові)
Директор: Вітаємо…(Оголошуються всі випускники по іменах і прізвищах)
Ведуча: Ми запрошуємо на випускний вечір людей, які з дня в день віддавали 11 років свої знання,вміння нашим випускникам, які не шкодували часу і сил, щоб винуватці цього свята стали справжніми людьми.
Ведучий:
З особливою вдячністю і пошаною назвемо зараз славні імена тих наставників,
котрі навчали наших випускників з 1 до 11 класу. Просимо зайти до залу наших
дорогих учителів
Ведучий: Вашим учням дуже приємно нині складати величальні слова подяки тим, что виховує малечу, веде по життєвій дорозі юнь, формує їхній світогляд та особистість.
Ведуча: Учителів ми не забудемо ніколи,
Тієї ласки, що ви нам дали,
Щоб у житті не знали ви утоми,
І завжди в щасті й мирі ви жили.
Звучить пісня про вчителя
Ведучий: Доки батько живий, доки мати жива,
Поспішаймо сказати найніжніші слова
Рідна мамо – живи!
Рідний тату – живи!
Найдорожчі у світі - це ви! Тільки ви!
Ведуча: Запрошуємо до залу батьків випускників
Входять батьки під музику «Рідна мати моя»
Директор: Дозвольте наш урочистий вечір з нагоди вручення випускникам атестатів зрілості вважати відкритим.
Ведуча: Живеш, коли добро несеш
І твориш славу вчора й нині
Радій, юначе, що живеш
У нашій славній Україні.
Ведучий: Ми маємо усе своє,
Наш гурт стальний в суворім гарті.
Радій, людино, що ти є
Й твоя держава є на карті.
Звучить Гімн України
На сцену виходять двоє молодшокласників, тримають хліб-сіль на рушникові
Дівчинка: Випускників ми вітаємо щиро
Хлопчик: Із хлібом і сіллю, любов’ю і миром!
( Тричі вклоняються)
Дівчинка: Я тобі, мій друже, заповім
Всі дороги, ріки і простори,
Де цвітуть на небі голубім
Мерехтливі, золотисті зорі.
Хлопчик: Щоб не був ти в горі і журбі,
Подружися з небом і степами,
Україну заповім тобі
З Дніпром широким,ніжними піснями.
Дівчинка: У житті великім трудовім,
Май свою надію і тривогу.
Я, тобі, мій друже, заповім
Ще ніким не сходжену дорогу.
Хлопчик: Ти свій сніп у полі зав’яжи,
Отчому свому вклонися дому,
Рідний край люби і бережи,
На поталу не віддай нікому!
(Діти віддають випускникам хліб-сіль. Випускники передають один одному хліб, цілуючи його)
Ведуча: Ось і настав цей день- день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль, позаду - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина на шкільному подвір’ї і тиха мамина сльоза на щоці.
Ведучий: Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, залишатись завжди людиною – що є святішого й дорожчого у світі?!
Ведуча: В суєті не згубіть доброти,
Силу духу черпайте з любові,
Хоч нелегко вам буде іти,
Не цурайтеся рідного слова.
Ведучий: Не зганьбіть своє чесне ім’я
Правда є у житті лиш єдина!
Не забудьте того, що вище нема
Від імення – Людина!
Ведуча: Слово для привітання надається директору школи.
Виступ директора
Ведуча: Ось і настав час надати слово нашим дорогим випускникам
Виступи випускників
Ну от і все.
Останній день і мить,
Остання зустріч, погляди зріднілі,
Душа болить, сльоза в очах тремтить-
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Стараєиось згорнути у клубок
Щасливі зими, осені і весни
А в підсумок: останній наш урок, Що ластівки із вирію принесли.
Ну от і все, це та остання мить,
Яку ніхто у гості не чекає,
До нас вона розлукою спішить
І нас усіх сьогодні розлучає.
Ми до батьків звертаєм своє слово
Колись до школи нас ви привели
Навчатись заставляли знову й знову
Любити школу, наших вчителів.
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла?
Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм
Завжди до вас ми на пораду йдем
І щастя вам у ріднім нашім краї,
Добробуту з прийдешнім кожним днем.
Виступ батьків
1. Дорогі наші діти! Ви завтра вирушите в дивну путь дорослого життя. Сьогодні ви стоїте на порозі незвіданного майбутнього, прощаєтеся зі своїм дитинством, шкільною юністю. А завтра вирушите в дорогу самостійного життя. Тож нехай завжди супроводжує вас батьківська розсудливість і зігріває безмежна материнська любов.
2. Попереду в ціле життя переліт:
Будуть незгоди і спрага в дорозі…
Як стомишся й очі щипатиме піт,
Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,
Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,
Згадай наші верби, і луки, і трави,
І вічну тривогу своїх матерів,
І школу, і друзів своїх нелукавих…
Хай буде щаслива дорога твоя
У раннім і пізнім світанку
Тебе зігріває тривога моя –
Від першого подиху і до останку.
3. (У той час, як інша мати обсипає дітей зерном)
Дорогі наші діточки!
Сипимо на вас жито,
Щоб було добре вам жити,
Сипимо ще й овес,
Щоб вами пишався рід наш увесь,
Ще й хміль і квіти,
Щоб ви були щасливі, наші діти.
Будьте ж багаті, як земля,
А щасливі, як весна
Частіше прилітайте до батьківського гнізда.
З усього вам щасти: із роси, із води.
Щоб з толком та до пуття
Ви прожили усе життя.
Танець привітання батькам
Минають роки й покоління,
Маленький дорослим стає,
Та крила в житті лебедині
Нам рідная школа дає.
Директор – батько й мати в рідній школі
Ми вдячність Вам свою несем.
В житті не так, як в чистім полі,
Та ми в життя сміливо йдем.
Ми пам’ятаєм кожне ваше слово
Поради Ваші кожен день і час,
Коли дзвонив нам дзвоник малиново
І ви завжди стрічали радо нас.
І сад лишається, і світлі класи,
Лишаються молодші школярі.
Тут вічна юність, непідвладна часу,
Дитинство вічне у шкільнім дворі.
Чому ж, учителю, ти посмутнів,
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив,
Ти ж нас терпляче у цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
Така вже доля, вчителю, твоя
Зустрітись, аби знову попрощатись
Щоб з серця в серце перелить добро
Й учителем навіки залишатись.
Пісня для вчителів
Любі вчителі!
Ми хочем пробачення в вас попросити
За те, що не завжди хотіли вчитися,
Деколи ми пустували,
Бувало ваші напутні слова забували.
Але ви вели нас вперед крок за кроком,
З годиною кожною, з кожним уроком.
І ось підросли ваші хлопці й дівчата
Тепер нам в дорогу пора вирушати.
Всі знання одержали важливі, вони згодяться потім у житті,
За те, що добрі ви були і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі!
За труд важкий, недоспанії ночі,
Вклоняємося низько до землі.
За лагідні, усміхненії очі
Спасибі, дорогі учителі!
Ми любим вас і поважаєм щиро,
Хоч допікали, як були малі,
Бажаємо здоров’я вам і миру,
Спасибі, дорогі учителі!
Як сонце зійде, ми школу покинем
Розлетимось у світ по всій землі,
Та вас в житті ніколи не забудем
Спасибі, дорогі учителі!
Дорогі ви наші, вчителі!
З вами нам було цікаво жити
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.
Дарують квіти вчителям
Ведуча: Дорогі випускники! Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством, яке залишається в пам’яті як щось потаємне і світле.
Ведучий: Країна дитинства – країна казкова,
І часто дорослих вона вабить знову.
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
До випускників підходить хлопчик з повітряною кулькою в руці. Він зупиняється перед одним із випускників.
Сценка « Дитинство»
• Ти впізнав мене?
• Здається – так. Ти- моє дитинство…
• Сьогодні я покидаю тебе.
• Не поспішай, побудь ще трохи.
• Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?
• Пам’ятаю
• А пам’ятаєш ті Новорічні свята, де ти був Дідом Морозом?
• Звичайно пам’ятаю.
• А той день, коли до тебе, змученого хворобою, прийшов весь клас?
• І це пам’ятаю
• А пам’ятаєш ти свої дні народження?
• І не тільки пам’ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все.
• Прощавай…
• Прощавай, моє дитинство!..
Ведуча: Перша вчителька! Вона залишається завжди у пам’яті кожного випускника. Перша вчителька – це людина, яка відчинила двері в чарівний захоплюючий світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї ви дивилися з надією, у неї шукали захисту, ловили кожне її слово, пильно вдивлялись у її мудрі очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. А вона впевнено вела вас по сходинках пізнання.
Ведучий: А зараз запрошуємо до слова першу вчительку.
Ведучий: Вашим учням дуже приємно нині складати величальні слова подяки тим, что виховує малечу, веде по життєвій дорозі юнь, формує їхній світогляд та особистість.
Ведуча: Учителів ми не забудемо ніколи,
Тієї ласки, що ви нам дали,
Щоб у житті не знали ви утоми,
І завжди в щасті й мирі ви жили.
Звучить пісня про вчителя
Ведучий: Доки батько живий, доки мати жива,
Поспішаймо сказати найніжніші слова
Рідна мамо – живи!
Рідний тату – живи!
Найдорожчі у світі - це ви! Тільки ви!
Ведуча: Запрошуємо до залу батьків випускників
Входять батьки під музику «Рідна мати моя»
Директор: Дозвольте наш урочистий вечір з нагоди вручення випускникам атестатів зрілості вважати відкритим.
Ведуча: Живеш, коли добро несеш
І твориш славу вчора й нині
Радій, юначе, що живеш
У нашій славній Україні.
Ведучий: Ми маємо усе своє,
Наш гурт стальний в суворім гарті.
Радій, людино, що ти є
Й твоя держава є на карті.
Звучить Гімн України
На сцену виходять двоє молодшокласників, тримають хліб-сіль на рушникові
Дівчинка: Випускників ми вітаємо щиро
Хлопчик: Із хлібом і сіллю, любов’ю і миром!
( Тричі вклоняються)
Дівчинка: Я тобі, мій друже, заповім
Всі дороги, ріки і простори,
Де цвітуть на небі голубім
Мерехтливі, золотисті зорі.
Хлопчик: Щоб не був ти в горі і журбі,
Подружися з небом і степами,
Україну заповім тобі
З Дніпром широким,ніжними піснями.
Дівчинка: У житті великім трудовім,
Май свою надію і тривогу.
Я, тобі, мій друже, заповім
Ще ніким не сходжену дорогу.
Хлопчик: Ти свій сніп у полі зав’яжи,
Отчому свому вклонися дому,
Рідний край люби і бережи,
На поталу не віддай нікому!
(Діти віддають випускникам хліб-сіль. Випускники передають один одному хліб, цілуючи його)
Ведуча: Ось і настав цей день- день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль, позаду - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина на шкільному подвір’ї і тиха мамина сльоза на щоці.
Ведучий: Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, залишатись завжди людиною – що є святішого й дорожчого у світі?!
Ведуча: В суєті не згубіть доброти,
Силу духу черпайте з любові,
Хоч нелегко вам буде іти,
Не цурайтеся рідного слова.
Ведучий: Не зганьбіть своє чесне ім’я
Правда є у житті лиш єдина!
Не забудьте того, що вище нема
Від імення – Людина!
Ведуча: Слово для привітання надається директору школи.
Виступ директора
Ведуча: Ось і настав час надати слово нашим дорогим випускникам
Виступи випускників
Ну от і все.
Останній день і мить,
Остання зустріч, погляди зріднілі,
Душа болить, сльоза в очах тремтить-
Учнівські роки в вирій відлетіли.
Стараєиось згорнути у клубок
Щасливі зими, осені і весни
А в підсумок: останній наш урок, Що ластівки із вирію принесли.
Ну от і все, це та остання мить,
Яку ніхто у гості не чекає,
До нас вона розлукою спішить
І нас усіх сьогодні розлучає.
Ми до батьків звертаєм своє слово
Колись до школи нас ви привели
Навчатись заставляли знову й знову
Любити школу, наших вчителів.
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного житла?
Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм
Завжди до вас ми на пораду йдем
І щастя вам у ріднім нашім краї,
Добробуту з прийдешнім кожним днем.
Виступ батьків
1. Дорогі наші діти! Ви завтра вирушите в дивну путь дорослого життя. Сьогодні ви стоїте на порозі незвіданного майбутнього, прощаєтеся зі своїм дитинством, шкільною юністю. А завтра вирушите в дорогу самостійного життя. Тож нехай завжди супроводжує вас батьківська розсудливість і зігріває безмежна материнська любов.
2. Попереду в ціле життя переліт:
Будуть незгоди і спрага в дорозі…
Як стомишся й очі щипатиме піт,
Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,
Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,
Згадай наші верби, і луки, і трави,
І вічну тривогу своїх матерів,
І школу, і друзів своїх нелукавих…
Хай буде щаслива дорога твоя
У раннім і пізнім світанку
Тебе зігріває тривога моя –
Від першого подиху і до останку.
3. (У той час, як інша мати обсипає дітей зерном)
Дорогі наші діточки!
Сипимо на вас жито,
Щоб було добре вам жити,
Сипимо ще й овес,
Щоб вами пишався рід наш увесь,
Ще й хміль і квіти,
Щоб ви були щасливі, наші діти.
Будьте ж багаті, як земля,
А щасливі, як весна
Частіше прилітайте до батьківського гнізда.
З усього вам щасти: із роси, із води.
Щоб з толком та до пуття
Ви прожили усе життя.
Танець привітання батькам
Минають роки й покоління,
Маленький дорослим стає,
Та крила в житті лебедині
Нам рідная школа дає.
Директор – батько й мати в рідній школі
Ми вдячність Вам свою несем.
В житті не так, як в чистім полі,
Та ми в життя сміливо йдем.
Ми пам’ятаєм кожне ваше слово
Поради Ваші кожен день і час,
Коли дзвонив нам дзвоник малиново
І ви завжди стрічали радо нас.
І сад лишається, і світлі класи,
Лишаються молодші школярі.
Тут вічна юність, непідвладна часу,
Дитинство вічне у шкільнім дворі.
Чому ж, учителю, ти посмутнів,
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив,
Ти ж нас терпляче у цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
Така вже доля, вчителю, твоя
Зустрітись, аби знову попрощатись
Щоб з серця в серце перелить добро
Й учителем навіки залишатись.
Пісня для вчителів
Любі вчителі!
Ми хочем пробачення в вас попросити
За те, що не завжди хотіли вчитися,
Деколи ми пустували,
Бувало ваші напутні слова забували.
Але ви вели нас вперед крок за кроком,
З годиною кожною, з кожним уроком.
І ось підросли ваші хлопці й дівчата
Тепер нам в дорогу пора вирушати.
Всі знання одержали важливі, вони згодяться потім у житті,
За те, що добрі ви були і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі!
За труд важкий, недоспанії ночі,
Вклоняємося низько до землі.
За лагідні, усміхненії очі
Спасибі, дорогі учителі!
Ми любим вас і поважаєм щиро,
Хоч допікали, як були малі,
Бажаємо здоров’я вам і миру,
Спасибі, дорогі учителі!
Як сонце зійде, ми школу покинем
Розлетимось у світ по всій землі,
Та вас в житті ніколи не забудем
Спасибі, дорогі учителі!
Дорогі ви наші, вчителі!
З вами нам було цікаво жити
Наш уклін вам, любі, до землі
Й ці прекрасні і яскраві квіти.
Дарують квіти вчителям
Ведуча: Дорогі випускники! Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством, яке залишається в пам’яті як щось потаємне і світле.
Ведучий: Країна дитинства – країна казкова,
І часто дорослих вона вабить знову.
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
До випускників підходить хлопчик з повітряною кулькою в руці. Він зупиняється перед одним із випускників.
Сценка « Дитинство»
• Ти впізнав мене?
• Здається – так. Ти- моє дитинство…
• Сьогодні я покидаю тебе.
• Не поспішай, побудь ще трохи.
• Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?
• Пам’ятаю
• А пам’ятаєш ті Новорічні свята, де ти був Дідом Морозом?
• Звичайно пам’ятаю.
• А той день, коли до тебе, змученого хворобою, прийшов весь клас?
• І це пам’ятаю
• А пам’ятаєш ти свої дні народження?
• І не тільки пам’ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все.
• Прощавай…
• Прощавай, моє дитинство!..
Ведуча: Перша вчителька! Вона залишається завжди у пам’яті кожного випускника. Перша вчителька – це людина, яка відчинила двері в чарівний захоплюючий світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї ви дивилися з надією, у неї шукали захисту, ловили кожне її слово, пильно вдивлялись у її мудрі очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. А вона впевнено вела вас по сходинках пізнання.
Ведучий: А зараз запрошуємо до слова першу вчительку.
____________________
Дуже вдячні ми вам, наща вчителько перша, що вела нас з собою в світлий, сонячний клас,
І обличчя свої на долоньки зіперши,
Ми дивились на вас, прислухались до вас.
Пісня « Перша вчителька»
Ведучий: Ще будуть вас тривожити дзвінки,
Оцінки ж вас не обминуть ніколи,
Але не буде мрій таких легких,
Які ви бачили за партою у школі.
Ведуча: Не стане в списках і журналах вас,
Тривог в житті ще випаде немало,
Та вже ніколи вас не буде захищати
Турботлива й сувора класна мама.
Нам десятий вже минало,
Як ми пішли у 5 клас,
Коли, гуляючи у школі,
Зустріли в коридорі Вас.
Чарівну, молоду, розумну,
М’яку, привабливу, струнку,
Одразу ми тоді збагнули:
«Нам треба вчительку таку!»
І все збулось! Ви разом з нами!
Ділили радість і журбу
Вели шкільними нас шляхами
І вчили бачити красу.
Ви нам і подруга, і мама,
А просто Ви для нас – (ім'я),
Саме в цей день і в цей же час
Шановна, дорога наша друга мамо,
Ми дуже любимо всі Вас
Ваш рідний 11 клас.
Ведуча: Зі словом,порадою, побажаннями, звертається до вас, випускники, ваш класний керівник.
Виступ класного керівника
Тож дякуєм щиро за все!
Останній день дитинства в школі,
А завтра жде доросле нас життя,
Крізь всі роки ми збережем казкові
Дитинства нашого такі дзвінкі літа.
Було воно щасливим й веселковим
Наповнене цікавим світом знань
Тут перша вчителька,друзі й навколо
Життя кипіло знахідок і знань.
В далеку путь сьогодні вирушаєм
В минуле вже не буде вороття
З піднятими вітрилами чекає
Нас корабель під назвою життя.
Ведуча: Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 ранків, коли ви прокидались, не додивившись своїх найзвабливіших снів. Це 3000 вечорів за книжками і зошитами, відмова від улюбленого фільму.
Ведучий: Скільки лабораторних, самостійних та контрольних ви виконали за цей час! Скільки ручок і зошитів списали, скільки парт знищили, скільки штанів протерли, скільки вікон розбили, поки цей день настав!
Ведуча: Скілики разів ви думали: « Ну коли це, нарешті, все скінчиться? »
Ведучий: І ось воно… Все… Скінчилося … Для вас настала найбільш хвилююча мить. Мить, що її ви запам’ятаєте на все життя. Мить, коли ви отримаєте документ про свою зрілість і самостійність.
Ведуча: Друзі! Сьогодні ви вступаєте у нове доросле життя, але скільки б вам не було років, де б ви не жили, при згадці про рідну школу у вас завжди сильніше битиметься серце.
Ведучий: Летять роки і час нам не вблагати,
Але у серці кожного минули ті роки,
Прийшла пора вручати атестати,
Вже виросли вчорашні малюки
Ведуча: Настає найурочистіша хвилина - вручання атестатів про повну загальну середню освіту.
Ведучий: Право вручити атестати, надається директору школи.
Вручення атестатів
Ведучий: Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях зі школи!
Здоров’я вам, надії та любові!
Ведуча: Прощальний бал, пора цвітіння,
А ви, мов лебеді, на нім,
Це- зрілість ваша, це- змужніння
Вам далі йти уже самим.
Ведучий: Тож куди світанок вас покличе,
Поведе куди він завтра вас?
І щемить чекання на обличчях,
І звучить шкільний прощальний вальс.
Вальс
Сьогодні нам лягли дороги дальні
І мерехтять зірки, і вабить висота,
У школі вальс одлунює останній,
Над залою окрилено зліта.
Цей вечір одцвіте, і ніч пройде,
Устане світанок за обрієм дальнім.
Засвітить веселку проміння ясне
Для мене й для тебе цей вечір прощальний.
Кружляє світ, хвилює і підносить
І наближа щасливу нашу мить,
Твоє «Люблю», не вимовлене досі,
У вальсі цім прощальнім прозвучить.
Сьогодні ми зі світлою печаллю
Переступаємо шкільний поріг.
Хай буде нам чарівний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.
Ведуча: У цю хвилюючу мить випускники згадують минуле, живуть сучасним і мріють про майбутнє.
Ведучий: Сьогодні ви прощаєтеся зі своїм класом, але ми віримо, ви назавжди залишитесь однією командою, бо не буде у вашому житті людей, яких би ви знали краще, яким би ви змогли довірити більше.
Ведуча: Той, хто залишається, той, хто йде,-
Поверніться ще раз обличчям один до одного
Ведучий: Той, хто залишається, той, хто йде,-
З ’єднайте ваші думки,силу своєї любові,
Ведуча: Той, хто залишається, той, хто йде,-
Запам’ятайте цю хвилину на усе життя.
На життєвій неозорій ниві
Не завжди попутній вітер нам,
Та ми хочем бути всі щасливі,
Йти вперед, наперекір вітрам!
Є в нас розум, і знання, і воля,
Ми самі творці своєї долі,
Та коріння в нас одне- єдине,
Це земля, що зветься – Україна!
Ведуча: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено
Дуже вдячні ми вам, наща вчителько перша, що вела нас з собою в світлий, сонячний клас,
І обличчя свої на долоньки зіперши,
Ми дивились на вас, прислухались до вас.
Пісня « Перша вчителька»
Ведучий: Ще будуть вас тривожити дзвінки,
Оцінки ж вас не обминуть ніколи,
Але не буде мрій таких легких,
Які ви бачили за партою у школі.
Ведуча: Не стане в списках і журналах вас,
Тривог в житті ще випаде немало,
Та вже ніколи вас не буде захищати
Турботлива й сувора класна мама.
Нам десятий вже минало,
Як ми пішли у 5 клас,
Коли, гуляючи у школі,
Зустріли в коридорі Вас.
Чарівну, молоду, розумну,
М’яку, привабливу, струнку,
Одразу ми тоді збагнули:
«Нам треба вчительку таку!»
І все збулось! Ви разом з нами!
Ділили радість і журбу
Вели шкільними нас шляхами
І вчили бачити красу.
Ви нам і подруга, і мама,
А просто Ви для нас – (ім'я),
Саме в цей день і в цей же час
Шановна, дорога наша друга мамо,
Ми дуже любимо всі Вас
Ваш рідний 11 клас.
Ведуча: Зі словом,порадою, побажаннями, звертається до вас, випускники, ваш класний керівник.
Виступ класного керівника
Тож дякуєм щиро за все!
Останній день дитинства в школі,
А завтра жде доросле нас життя,
Крізь всі роки ми збережем казкові
Дитинства нашого такі дзвінкі літа.
Було воно щасливим й веселковим
Наповнене цікавим світом знань
Тут перша вчителька,друзі й навколо
Життя кипіло знахідок і знань.
В далеку путь сьогодні вирушаєм
В минуле вже не буде вороття
З піднятими вітрилами чекає
Нас корабель під назвою життя.
Ведуча: Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 ранків, коли ви прокидались, не додивившись своїх найзвабливіших снів. Це 3000 вечорів за книжками і зошитами, відмова від улюбленого фільму.
Ведучий: Скільки лабораторних, самостійних та контрольних ви виконали за цей час! Скільки ручок і зошитів списали, скільки парт знищили, скільки штанів протерли, скільки вікон розбили, поки цей день настав!
Ведуча: Скілики разів ви думали: « Ну коли це, нарешті, все скінчиться? »
Ведучий: І ось воно… Все… Скінчилося … Для вас настала найбільш хвилююча мить. Мить, що її ви запам’ятаєте на все життя. Мить, коли ви отримаєте документ про свою зрілість і самостійність.
Ведуча: Друзі! Сьогодні ви вступаєте у нове доросле життя, але скільки б вам не було років, де б ви не жили, при згадці про рідну школу у вас завжди сильніше битиметься серце.
Ведучий: Летять роки і час нам не вблагати,
Але у серці кожного минули ті роки,
Прийшла пора вручати атестати,
Вже виросли вчорашні малюки
Ведуча: Настає найурочистіша хвилина - вручання атестатів про повну загальну середню освіту.
Ведучий: Право вручити атестати, надається директору школи.
Вручення атестатів
Ведучий: Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях зі школи!
Здоров’я вам, надії та любові!
Ведуча: Прощальний бал, пора цвітіння,
А ви, мов лебеді, на нім,
Це- зрілість ваша, це- змужніння
Вам далі йти уже самим.
Ведучий: Тож куди світанок вас покличе,
Поведе куди він завтра вас?
І щемить чекання на обличчях,
І звучить шкільний прощальний вальс.
Вальс
Сьогодні нам лягли дороги дальні
І мерехтять зірки, і вабить висота,
У школі вальс одлунює останній,
Над залою окрилено зліта.
Цей вечір одцвіте, і ніч пройде,
Устане світанок за обрієм дальнім.
Засвітить веселку проміння ясне
Для мене й для тебе цей вечір прощальний.
Кружляє світ, хвилює і підносить
І наближа щасливу нашу мить,
Твоє «Люблю», не вимовлене досі,
У вальсі цім прощальнім прозвучить.
Сьогодні ми зі світлою печаллю
Переступаємо шкільний поріг.
Хай буде нам чарівний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.
Ведуча: У цю хвилюючу мить випускники згадують минуле, живуть сучасним і мріють про майбутнє.
Ведучий: Сьогодні ви прощаєтеся зі своїм класом, але ми віримо, ви назавжди залишитесь однією командою, бо не буде у вашому житті людей, яких би ви знали краще, яким би ви змогли довірити більше.
Ведуча: Той, хто залишається, той, хто йде,-
Поверніться ще раз обличчям один до одного
Ведучий: Той, хто залишається, той, хто йде,-
З ’єднайте ваші думки,силу своєї любові,
Ведуча: Той, хто залишається, той, хто йде,-
Запам’ятайте цю хвилину на усе життя.
На життєвій неозорій ниві
Не завжди попутній вітер нам,
Та ми хочем бути всі щасливі,
Йти вперед, наперекір вітрам!
Є в нас розум, і знання, і воля,
Ми самі творці своєї долі,
Та коріння в нас одне- єдине,
Це земля, що зветься – Україна!
Ведуча: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено
Немає коментарів:
Дописати коментар